бахмат
бахма́т
-а, ч., діал.
Бойовий верховий кінь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бахмат — Бахма́т: — бойовий верховий кінь [1;35] — бойовий кінь [43] — військовий баский кінь [X] Словник з творів Івана Франка
- бахмат — бахма́т іменник чоловічого роду, істота кінь діал. Орфографічний словник української мови
- бахмат — БАХМА́Т, а, ч., діал. Бойовий верховий кінь. В голові загону на сильних бахматах, черкаючись стременами, їхало троє в однакових чорних киреях і в однакових високих шапках (П. Панч); Важко дихав його .. кінь-бахмат (З. Тулуб); Збагнув [Мокій], що йому не наздогнати гнідого бахмата (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
- бахмат — див. кінь Словник синонімів Вусика
- бахмат — БАХМА́Т, а, ч., діал. Бойовий верховий кінь. В голові загону на сильних бахматах, черкаючись стременами, їхало троє в однакових чорних киреях і в однакових високих шапках (Панч, Гомон. Україна, 1954, 209); Важко дихав його.. кінь-бахмат (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6). Словник української мови в 11 томах
- бахмат — Бахмат, -та м. Верховой конь (боевой?) К. Бай. 20. Сідайте на свої бахмати довгогриві і їдьте назирцем за Магометом. К. МХ. 23. Словник української мови Грінченка