безбоязний

Значення в інших словниках

1. безбоязний — безбо́язний прикметник Орфографічний словник української мови
2. безбоязний — БЕЗБО́ЯЗНИЙ, а, е. Який не боїться небезпеки; сміливий, хоробрий, відважний. Князь Ярема метнув своїми зеленуватими очима на приведеного Богуна і мимоволі довго милувався цим безбоязним, відважним козаком (Я. Качура); // Який відзначається безстрашністю. Словник української мови у 20 томах
3. безбоязний — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
4. безбоязний — СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
5. безбоязний — Безбо́язний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. безбоязний — БЕЗБО́ЯЗНИЙ, а, е. Який не боїться небезпеки; сміливий, хоробрий, відважний. Князь Ярема метнув своїми зеленуватими очима на приведеного Богуна і мимоволі довго милувався цим безбоязним, відважним козаком (Кач., Вибр. Словник української мови в 11 томах
7. безбоязний — Безбоязний, -а, -е Безстрашный, отважный, безбоязненный. Словник української мови Грінченка