1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безбулавний

безбула́вний

-а, -е, іст.

Який втратив булаву. Безбулавний гетьман.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безбулавний — безбула́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безбулавний — Безбулавний, -а, -е Не имѣющій, лишенный булавы. Якого, — кажуть, — чорта чекатимем, поки нас візьмуть шаблею з безбулавним нашим гетьманом. К. ЧР. 345. Словник української мови Грінченка