безволля
безво́лля
безвілля, -я, с.
Брак волі, наполегливості, рішучості.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безволля — безво́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- безволля — БЕЗВО́ЛЛЯ, БЕЗВІ́ЛЛЯ, я, с. Брак волі, наполегливості, рішучості. Калитчин двір спороджував страх, безволля (К. Гордієнко); Думками опанувало безволля, бо, зневірившись у мрії, він губив усе (В. Словник української мови у 20 томах
- безволля — БЕЗВО́ЛЛЯ, БЕЗВІ́ЛЛЯ, я, с. Брак волі, наполегливості, рішучості. Калитчин двір спороджував страх, безволля (Горд., Чужу ниву.., 1947, 156); Думки кружляли в якомусь зачарованому колі і не знаходили виходу. У всьому тілі відчувалася млявість і безволля (Коз., Сальвія, 1956, 170). Словник української мови в 11 томах