1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безвухий

безву́хий

рідше безухий, -а, -е.

1》 Який не має вуха або вух.

2》 Який не має вушка (про посуд, голку і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвухий — безву́хий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безвухий — БЕЗВУ́ХИЙ, рідше БЕЗУ́ХИЙ, а, е. 1. Який не має вуха або вух. Чого це ваша собака безвуха? (Сл. Гр.). 2. Який не має вушка (про посуд, голку і т. ін.). Отут, біля безвухого, зсередини блискучого від поливи глечика, він опускається на землю (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. безвухий — Безву́хий і безу́хий, -ха, -хе безу́хий = безву́хий, -ха, -хе Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. безвухий — БЕЗВУ́ХИЙ, рідше БЕЗУ́ХИЙ, а, е. 1. Який не має вуха або вух. Чого це ваша собака безвуха? (Сл. Гр.). 2. Який не має вушка (про посуд, голку і т. ін.). Отут, біля безвухого, зсередини блискучого від поливи глечика, він опускається на землю (Стельмах, Хліб.., 1959, 479). Словник української мови в 11 томах
  5. безвухий — Безвухий, -а, -е 1) Не имѣющій одного уха или обоихъ. Чого це ваша собака безвуха? Полт. 2) О посудѣ, иголкѣ: не имѣющій ушка. Безвухий горщик. Безвуха голка. Словник української мови Грінченка