безвідлунний
безвідлу́нний
-а, -е.
Який не дає, не створює відлуння; який відбувається без відлуння.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
безвідлу́нний
-а, -е.
Який не дає, не створює відлуння; який відбувається без відлуння.