1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безвідмовний

безвідмо́вний

безодмовний, -а, -е, рідко.

1》 Який, не відмовляючись, робить, виконує що-небудь.

2》 Який, не відповідаючи, мовчки слухає те, що йому говорять; мовчазний.

3》 спец. Який працює без перебоїв.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвідмовний — безвідмо́вний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. безвідмовний — БЕЗВІДМО́ВНИЙ, рідко БЕЗОДМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який, не відмовляючись, робить, виконує що-небудь. З кожним днем колишній безодмовний, з приниженою посмішкою Іванко-дурник одмирав, а на його місці наростав царевич (В. Словник української мови у 20 томах
  3. безвідмовний — див. покірний; слабодухий Словник синонімів Вусика
  4. безвідмовний — БЕЗПЕРЕБІ́ЙНИЙ (про роботу, діяльність чого-небудь — який відбувається без перебоїв, простоїв, затримки), БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗВІДМО́ВНИЙ (про роботу якогось механізму, машини і т. ін.). Словник синонімів української мови
  5. безвідмовний — БЕЗВІДМО́ВНИЙ, БЕЗОДМО́ВНИЙ, а, е, рідко. 1. Який, не відмовляючись, робить, виконує що-небудь. Безвідмовні і меткі підручні. Що ти сам їх з року в рік ростив, — У варінні стали кращі учні (Шер., Дружбою.., 1954, 25). Словник української мови в 11 томах