безвідмовний
БЕЗВІДМО́ВНИЙ, БЕЗОДМО́ВНИЙ, а, е, рідко.
1. Який, не відмовляючись, робить, виконує що-небудь.
Безвідмовні і меткі підручні. Що ти сам їх з року в рік ростив, — У варінні стали кращі учні (Шер., Дружбою.., 1954, 25).
2. Який, не відповідаючи, мовчки слухає те, що йому говорять; мовчазний.
Пожвавлювала його лише розмова з Ганною, чи, вірніш, його розповіді безвідмовній, уважній слухачці про себе (Коз., Сальвія, 1959, 83).
3. спец. Який працює без перебоїв.
Трактор цей був гусеничний, рідної марки, дужий, зграбний, солідний, безвідмовний і доброго характеру (Ю. Янов., II, 1954, 134).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвідмовний — безвідмо́вний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- безвідмовний — безодмовний, -а, -е, рідко. 1》 Який, не відмовляючись, робить, виконує що-небудь. 2》 Який, не відповідаючи, мовчки слухає те, що йому говорять; мовчазний. 3》 спец. Який працює без перебоїв. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безвідмовний — БЕЗВІДМО́ВНИЙ, рідко БЕЗОДМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який, не відмовляючись, робить, виконує що-небудь. З кожним днем колишній безодмовний, з приниженою посмішкою Іванко-дурник одмирав, а на його місці наростав царевич (В. Словник української мови у 20 томах
- безвідмовний — див. покірний; слабодухий Словник синонімів Вусика
- безвідмовний — БЕЗПЕРЕБІ́ЙНИЙ (про роботу, діяльність чого-небудь — який відбувається без перебоїв, простоїв, затримки), БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗВІДМО́ВНИЙ (про роботу якогось механізму, машини і т. ін.). Словник синонімів української мови