безвікий
безві́кий
-а, -е.
Прикм. до безвік.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвікий — безві́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- безвікий — БЕЗВІ́КИЙ¹, а, е. Який не має віка, покришки. Безвіка бодня. БЕЗВІ́КИЙ², а, е. Для якого важко визначити вік; невиразний за віком. Безвікий офіціант. Словник української мови у 20 томах
- безвікий — БЕЗВІ́КИЙ, а, е. Який не має віка. Безвіка бодня. Словник української мови в 11 томах
- безвікий — Безвікий, -а, -е О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня. Словник української мови Грінченка