безвікий

безві́кий

-а, -е.

Прикм. до безвік.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвікий — безві́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безвікий — БЕЗВІ́КИЙ¹, а, е. Який не має віка, покришки. Безвіка бодня. БЕЗВІ́КИЙ², а, е. Для якого важко визначити вік; невиразний за віком. Безвікий офіціант. Словник української мови у 20 томах
  3. безвікий — БЕЗВІ́КИЙ, а, е. Який не має віка. Безвіка бодня. Словник української мови в 11 томах
  4. безвікий — Безвікий, -а, -е О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня. Словник української мови Грінченка