1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безвірницький

безві́рницький

-а, -е.

Спрямований проти віри в Бога; антирелігійний; атеїстичний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвірницький — безві́рницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безвірницький — БЕЗВІ́РНИЦЬКИЙ, а, е. Спрямований проти віри в Бога; антирелігійний. Богомольний Івко озвався безвірницьким словом (К. Гордієнко); Безвірницький рух у країні здебільшого насаджувався “зверху” владними структурами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. безвірницький — БЕЗВІ́РНИЦЬКИЙ, а, е. Спрямований проти віри в бога; антирелігійний, Богомольний Івко озвався безвірницьким словом (Горд., І, 1959, 180). Словник української мови в 11 томах