1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безгучно

безгу́чно

Присл. до безгучний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безгучно — безгу́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безгучно — БЕЗГУ́ЧНО. Присл. до безгу́чний. Неріса танцює, все держачись позад Антея; танцює – безгучно, тихо, плавно, мірно (Леся Українка); Берези визирали з-за дубів і безгучно, радісно сміялися (В. Словник української мови у 20 томах
  3. безгучно — див. тихо Словник синонімів Вусика
  4. безгучно — БЕЗГУ́ЧНО. Присл. до безгу́чний. Неріса танцює, все держачись позад Антея; танцює — безгучно, тихо, плавко, мірно (Л. Укр., III, 1952, 463); Безгучно ронять верби пожовкле листя на чисті застиглі плеса води (Гончар, Таврія.., 1957, 656). Словник української мови в 11 томах