бездоказовий

Значення в інших словниках

1. бездоказовий — бездоказо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
2. бездоказовий — БЕЗДОКАЗО́ВИЙ, а, е. Який не підтверджується доказами. – В нашій справі бездоказових почуттів мало, потрібні докази (В. Собко); Критика українських письменників у 1951 р. у засобах масової інформації мала поверховий і бездоказовий характер (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
3. бездоказовий — БЕЗПІДСТА́ВНИЙ (позбавлений підстав, які роблять безсумнівним, безперечним що-небудь), БЕЗГРУНТО́ВНИЙ рідше; НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕМОТИВО́ВАНИЙ, НЕОБГРУНТО́ВАНИЙ, НЕСЛУ́ШНИЙ (позбавлений достатньої кількості фактів, доказів); ДОВІ́ЛЬНИЙ (який закономірно... Словник синонімів української мови
4. бездоказовий — БЕЗДОКАЗО́ВИЙ, а, е. Який не потверджується доказами. — В нашій справі бездоказових почуттів мало, потрібні докази (Собко. Справа.., 1959, 153). Словник української мови в 11 томах