беззаставний

беззаста́вний

-а, -е.

Який здійснюється без застави.

Беззаставні (незабезпечені) облігації — прямі боргові зобов'язання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. беззаставний — БЕЗЗАСТА́ВНИЙ, а, е. Який здійснюється без застави. Банк пропонує беззаставний кредит (з газ.); Більше, ніж у разі кредиту, подорожчання майна – це плата за беззаставний характер фінансування та додаткові послуги (з газ.). Словник української мови у 20 томах