беззаставний
беззаста́вний
-а, -е.
Який здійснюється без застави.
Беззаставні (незабезпечені) облігації — прямі боргові зобов'язання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- беззаставний — БЕЗЗАСТА́ВНИЙ, а, е. Який здійснюється без застави. Банк пропонує беззаставний кредит (з газ.); Більше, ніж у разі кредиту, подорожчання майна – це плата за беззаставний характер фінансування та додаткові послуги (з газ.). Словник української мови у 20 томах