беззаставний
БЕЗЗАСТА́ВНИЙ, а, е.
Який здійснюється без застави.
Банк пропонує беззаставний кредит (з газ.);
Більше, ніж у разі кредиту, подорожчання майна – це плата за беззаставний характер фінансування та додаткові послуги (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- беззаставний — -а, -е. Який здійснюється без застави. Беззаставні (незабезпечені) облігації — прямі боргові зобов'язання. Великий тлумачний словник сучасної мови