беззаперечно
БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНО.
Присл. до беззапере́чний.
Хай би Черниш, хай би хтось інший, близький до Брянського, очолював роту – Сагайда погодився б на таке беззаперечно (О. Гончар);
Усі її забаганки, хоч вони й різко розходилися з приписами шаріату, він вдовольняв охоче й беззаперечно (П. Загребельний);
Одні сприйняли групу “Форум” беззаперечно, інші усіляко висловлювали свій осуд (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- беззаперечно — беззапере́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- беззаперечно — Присл. до беззаперечний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- беззаперечно — Безперечно, несуперечно, несуперечливо Словник чужослів Павло Штепа
- беззаперечно — див. безумовно; обов'язково Словник синонімів Вусика
- беззаперечно — БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНО. Присл. до беззапере́чний. Люди беззаперечно підкорялися його розпорядженням (Бойч., Молодість, 1949, 134); Хай би Черниш, хай би хтось інший, близький до Брянського, очолював роту — Сагайда погодився б на таке беззаперечно (Гончар, І, 1954, 302). Словник української мови в 11 томах