беззаперечно
БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНО. Присл. до беззапере́чний.
Люди беззаперечно підкорялися його розпорядженням (Бойч., Молодість, 1949, 134);
Хай би Черниш, хай би хтось інший, близький до Брянського, очолював роту — Сагайда погодився б на таке беззаперечно (Гончар, І, 1954, 302).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- беззаперечно — беззапере́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- беззаперечно — Присл. до беззаперечний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- беззаперечно — Безперечно, несуперечно, несуперечливо Словник чужослів Павло Штепа
- беззаперечно — БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНО. Присл. до беззапере́чний. Хай би Черниш, хай би хтось інший, близький до Брянського, очолював роту – Сагайда погодився б на таке беззаперечно (О. Словник української мови у 20 томах
- беззаперечно — див. безумовно; обов'язково Словник синонімів Вусика