безклопітний
безкло́пітний
-а, -е.
Який нічим не клопочеться, якого ніщо не турбує; безтурботний. Безклопітна людина.
|| Не обтяжений клопотом, турботами.
|| Який виражає безтурботність.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безклопітний — безкло́пітний прикметник Орфографічний словник української мови
- безклопітний — БЕЗКЛО́ПІТНИЙ, а, е. Який нічим не клопочеться, якого ніщо не турбує; безтурботний. Уже ж бо ти не просто Лесь, парубок безклопітний, а таки повновладний ґазда (І. Нижник); Безклопітна людина; // Не обтяжений клопотом, турботами. Словник української мови у 20 томах
- безклопітний — див. веселий; легковажний Словник синонімів Вусика
- безклопітний — БЕЗТУРБО́ТНИЙ (який спокійно ставиться до труднощів життя, не переймається ними), БЕЗПЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗСУ́МНИЙ рідше; БЕЗЖУ́РНИЙ, НЕЖУРЛИ́ВИЙ рідше (не схильний до журби, який не журиться)... Словник синонімів української мови
- безклопітний — Безкло́пітний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безклопітний — БЕЗКЛО́ПІТНИЙ, а, е. Який нічим не клопочеться, якого ніщо не турбує; безтурботний. Безклопітна людина; // Не обтяжений клопотом, турботами. Безклопітному життю старого Чирика цієї весни настав кінець (Збан., Мор. Словник української мови в 11 томах