безкорівний

безкорі́вний

-а, -е.

Який не має корови (корів).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безкорівний — безкорі́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безкорівний — БЕЗКОРІ́ВНИЙ, а, е, розм. Який не має корови (корів). Безкорівний хазяїн. Словник української мови у 20 томах
  3. безкорівний — див. бідний Словник синонімів Вусика
  4. безкорівний — БЕЗКОРІ́ВНИЙ, а, е. Який не має корови (корів). В артілі вже немає безкорівних господарств (Рад. Укр., 25.VIІІ 1946, 2). Словник української мови в 11 томах