1. Словник української мови в 11 томах

безкорівний

БЕЗКОРІ́ВНИЙ, а, е. Який не має корови (корів).

В артілі вже немає безкорівних господарств (Рад. Укр., 25.VIІІ 1946, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безкорівний — безкорі́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безкорівний — -а, -е. Який не має корови (корів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безкорівний — БЕЗКОРІ́ВНИЙ, а, е, розм. Який не має корови (корів). Безкорівний хазяїн. Словник української мови у 20 томах
  4. безкорівний — див. бідний Словник синонімів Вусика