безкраїсть

Значення в інших словниках

1. безкраїсть — безкра́їсть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. безкраїсть — БЕЗКРА́ЇСТЬ, йості, ж. Абстр. ім. до безкра́їй; безмежність. І ця нора [хатина] була той світ, що його так славлено за безкраїсть та пишність (Б. Грінченко); Попереду болото таємниче мовчало, доводячи свою безкраїсть (І. Багмут). Словник української мови у 20 томах
3. безкраїсть — див. далечінь Словник синонімів Вусика
4. безкраїсть — БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р'Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ, НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, НЕОЗО́РІСТЬ, НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ рідше, БЕ́ЗКРАЙ рідко; МО́РЕ, ОКЕА́Н (чого... Словник синонімів української мови
5. безкраїсть — БЕЗКРА́ЇСТЬ, йості, ж. Абстр. ім. до безкра́їй; безмежність. Мене вабить ця безкраїсть засніжених просторів Росії (А.-Дав., Слово.., 1964, 41). Словник української мови в 11 томах