безкровно
безкро́вно
Присл. до безкровний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безкровно — БЕЗКРО́ВНО. Присл. до безкро́вний. Прийти до неї і побалакати з нею може він [Орядин]. Чому вона має проводити життя так безкровно? Її обгорнула майже нетерпелива туга за ним (О. Кобилянська); Гладун, здається, теж був вдоволений, що справа обернулася так і все скінчилось безкровно (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах