безмотивний

безмоти́вний

-а, -е.

Позбавлений мотивів.

Безмотивний злочин — злочин, що здійснюється без видимих спонукальних причин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безмотивний — безмоти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безмотивний — БЕЗМОТИ́ВНИЙ, а, е. Який не має мотиву; невмотивований. Випадків безмотивної відмови судових органів у порушенні справи через службову недбалість високопосадовців сьогодні суттєво поменшало (з мови документів). Словник української мови у 20 томах