безмотивний
безмоти́вний
-а, -е.
Позбавлений мотивів.
Безмотивний злочин — злочин, що здійснюється без видимих спонукальних причин.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безмотивний — безмоти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- безмотивний — БЕЗМОТИ́ВНИЙ, а, е. Який не має мотиву; невмотивований. Випадків безмотивної відмови судових органів у порушенні справи через службову недбалість високопосадовців сьогодні суттєво поменшало (з мови документів). Словник української мови у 20 томах