1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безмін

бе́змін

-а, ч.

1》 Ручна важільна або пружинна вага; кантар.

2》 Старовинна російська міра ваги (маси), рівна 2,5 фунтам (близько 1 кілограма).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безмін — бе́змін іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. безмін — БЕ́ЗМІН, а, ч. Ручна важільна або пружинна вага; кантар. Тихон достав [дістав] хліб, покраяв на шматки і на безмені [безміні] порозважував (Г. Квітка-Основ'яненко); – Оце бігав до Калини Кавунової по безміна, – швидко сказав учитель і вийняв з кишені старовинну мідну вагу (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  3. безмін — БЕ́ЗМІН (ручна пружинна або важільна вага); КА́НТАР (звичайно про пружинний безмін). У великому кошику лежали принесені з торгу покупки, і пані, витягнувши звідтіль шматок яловичини, накинула його на безмін (Л. Словник синонімів української мови
  4. безмін — БЕ́ЗМІН, а, ч. Ручна важільна або пружинна вага; кантар. Тихон достав [дістав] хліб, покраяв на шматки і на безмені [безміні] порозважував (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах