1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безмірно

безмі́рно

Присл. до безмірний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безмірно — безмі́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безмірно — БЕЗМІ́РНО. Присл. до безмі́рний. Безмірно широким колом розпросторилось [небо] над землею (Панас Мирний); Світонароджені покоління комах радісно роздираються в цім безмірно широкім і блискучім світі (М. Словник української мови у 20 томах
  3. безмірно — див. багато Словник синонімів Вусика
  4. безмірно — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил. Словник синонімів української мови
  5. безмірно — БЕЗМІ́РНО. Присл. до безмі́рний. Безмірно широким колом розпросторилось [небо] над землею (Мирний, III, 1954, 260); Вона дівчина безмірно тиха і скромна (Стеф., III, 1954, 251); Її любов до чоловіка така неземна, вона кохає його безмірно (Ю. Янов., І, 1958, 188). Словник української мови в 11 томах
  6. безмірно — Безмірно нар. Безмѣрно, неизмѣримо, безпредѣльно. Словник української мови Грінченка