1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безокий

безо́кий

-а, -е.

Який не має очей, втратив око (очі).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безокий — безо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безокий — БЕЗО́КИЙ, а, е. Який не має очей, втратив око (очі). Кайдашиха, котру тепер на селі дражнили безокою економшею, сердилась на Мотрю (І. Нечуй-Левицький); * Образно. Безокая фортуна Зробила [Азилласа] паном із чупруна (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  3. безокий — Безо́кий, -ка, -ке; -зо́кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. безокий — БЕЗО́КИЙ, а, е. Який не має очей, втратив око (очі). Безокая фортуна Зробила [Азилласа] паном із чупруна (Котл., І, 1952, 251); Кайдашиха, котру тепер на селі дражнили безокою економшею, сердилась на Мотрю (Н.-Лев., II, 1956, 370). Словник української мови в 11 томах
  5. безокий — Безокий, -а, -е Безглазый. Безокая фортуна. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка