1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безпричинно

безпричи́нно

Присл. до безпричинний.

|| заст. Безневинно, без вини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпричинно — безпричи́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безпричинно — з доброго дива; ні за що ні про що; ні сіло ні впало (пало); ні з того ні з сього (з цього). Ти думаєш, що оце мене так – з доброго дива та справжнього жалю – взяли й випустили на волю? (Панас Мирний, 4, 1955... Словник фразеологічних синонімів
  3. безпричинно — БЕЗПРИЧИ́ННО. Присл. до безпричи́нний. Якщо скажуть вони [грішники]: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного... Сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  4. безпричинно — БЕЗПРИЧИ́ННО. Присл. до безпричи́нний. І вона заплакала так само нагло і безпричинно, як уперед сміялася (Фр., III, 1950, 452); Поруч полковника щебетали міські панночки, безпричинно сміючись і кокетуючи (Шиян, Гроза.., 1956, 35); // заст. Словник української мови в 11 томах