безтямний

безтя́мний

-а, -е.

1》 Який утратив самовладання, розуміння, свідомість.

|| Який виявляє ознаки нестями; нестямний.

|| Викликаний великим збудженням; несамовитий.

|| Викликаний алкогольним, наркотичним сп'янінням.

2》 перен. Надзвичайно сильний, величезний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

безтямний — Без пам'яти, неуважливий, (реґіоналізм) Мирослава взяла безтямного батька за руку. [ЗБ 56]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
безтямний — (позбавлений свідомості) нестямний, несамовитий, підсип, здурілий. Словник синонімів Полюги
безтямний — безтя́мний прикметник Орфографічний словник української мови
безтямний — Нестямний, несамовитий, ОЧМАНІЛИЙ, р. безумний; (потяг) НЕЗДОЛАННИЙ. Словник синонімів Караванського
безтямний — 1. зомлілий, знепритомлений, непритомний, нечутливий 2. нетямкий, некмітливий, дурний, дурноватий, див. безтолковий Словник чужослів Павло Штепа
безтямний — БЕЗТЯ́МНИЙ, а, е. 1. Який утратив самовладання, розуміння. Довго потім він ходив по своїм покою, безтямний, мов одурілий від того, що бачив і чув того вечора (І. Франко); Безтямний, розгублений, він просив побілілими губами .. передати привіт (І. Словник української мови у 20 томах
безтямний — див. дурний Словник синонімів Вусика
безтямний — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (про зовнішній вигляд, вираз обличчя, рухи і т. ін. — у якому відсутня осмисленість), БЕЗМИ́СНИЙ зах., ІДІО́ТСЬКИЙ підсил. розм., ІДІОТИЧНИЙ підсил. розм., рідше. Словник синонімів української мови
безтямний — Безтя́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
безтямний — БЕЗТЯ́МНИЙ, а, е. 1. Який утратив самовладання, розуміння, свідомість. Довго потім він ходив по своїм покою, безтямний, мов одурілий від того, що бачив і чув того вечора (Фр. Словник української мови в 11 томах
безтямний — Безтямний, -а, -е 1) Безсмысленный. Желех. 2) Несообразительный, непонятливый. Словник української мови Грінченка