безутішно
безуті́шно
Присл. до безутішний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безутішно — безуті́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безутішно — БЕЗУТІ́ШНО. Присл. до безуті́шний. І вчувається йому знову голосіння – тонке, тягуче.., – так щось безутішно голосило (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- безутішно — БЕЗУТІ́ШНО. Присл. до безуті́шний. І вчувається йому знову голосіння — тонке, тягуче.., — так щось безутішно голосило (Мирний, І, 1954, 358). Словник української мови в 11 томах