1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безчасу

безчасу́

присл., зах.

Передчасно, невчасно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безчасу — Безчасу́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. безчасу — Безчасу нар. Преждевременно, несвоевременно. Безчасу вмерли діти. Н. Вол. у. Вона безчасу дитину привела. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка