безініціативно

безініціати́вно

Присл. до безініціативний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безініціативно — БЕЗІНІЦІАТИ́ВНО. Присл. до безініціати́вний. Керівництво підприємства діяло безініціативно, уникаючи новаторських рішень у стратегії й тактиці роботи підприємства (із журн. Словник української мови у 20 томах