безініціативно
БЕЗІНІЦІАТИ́ВНО.
Присл. до безініціати́вний.
Керівництво підприємства діяло безініціативно, уникаючи новаторських рішень у стратегії й тактиці роботи підприємства (із журн.);
Чимало партійних організацій працюють безініціативно і безсистемно, активізуючи свою діяльність в основному лише під час виборних кампаній (з газ.);
Особливо безініціативно сприймає процес реформування територіальної організації влади районна ланка місцевих державних адміністрацій (з газ.);
Депутати знову звернулися до проблеми самочинного будівництва, боротьба з яким ведеться вкрай мляво та безініціативно (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безініціативно — Присл. до безініціативний. Великий тлумачний словник сучасної мови