бережок
бережо́к
-жка.
Зменш. до берег.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бережок — бережо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бережок — БЕРЕЖО́К, жка́, ч. 1. Зменш. до бе́рег 1, 3, 4. Тече річка бережками, Тече річка лугом (з народної пісні); Пальці руки знову побігли по бережку простирадла (Ю. Смолич); В таборі все, було, трусяться над кожним із нас, море при самім бережку обгородили (О. Словник української мови у 20 томах
- бережок — Бережо́к, -ріжка́, -ріжко́ві, на -ріжку́; беріжки́, -ріжкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бережок — БЕРЕЖО́К, жка́. Зменш. до бе́рег. Тече річка бережками, Тече річка лугом (Нар. лірика, 1956, 209); Пальці руки знову побігли по бережку простирадла (Смолич, II, 1958, 275). Словник української мови в 11 томах
- бережок — Бережок, -жка м. ум. отъ берег. Словник української мови Грінченка