березіль

Значення в інших словниках

1. березіль — березі́ль іменник чоловічого роду березень рідко Орфографічний словник української мови
2. березіль — БЕРЕЗІ́ЛЬ, зо́ля, БЕРЕЗО́ЛЬ, я, ч., заст. Березень. А в марці [березні] завсігди вже береза зовсім зелена, – тим-то його й прозвали березоль (А. Свидницький); В березілі [березолі] року 1842 непроданих “Гайдамаків” лишилося тільки сотня примірників (О. Словник української мови у 20 томах
3. Березіль — Укр. театр, який працював у Києві 1922-26, у Харкові 1926-33; гол. режисер Лесь Курбас; спроба об'єднати слово, рух, жест, музику, світло й декорації в єдиний ритм, єдину театральну мову у дусі театральної реформи; постановки п'єс В. Шекспіра... Універсальний словник-енциклопедія
4. березіль — БЕ́РЕЗЕНЬ (третій календарний місяць року), БЕРЕЗІ́ЛЬ (БЕРЕЗО́ЛЬ) заст., МА́РЕЦЬ заст. Був початок березня, удень пригрівало сонце, на вулицях вилискувала грязюка, а вночі підмерзало (О. Словник синонімів української мови
5. Березіль — Бе́резіль, -резоля. у -золі (театр) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. березіль — БЕРЕЗІ́ЛЬ, зо́ля, ч., заст. Березень. Коли зможете прислати їх [книжечки] до 1-го березоля — то висилайте в Вінницю (Коцюб., III, 1956, 125); Про весну шумів водою березіль (Сос., II, 1947, 117). Словник української мови в 11 томах
7. березіль — Березіль, -ля м. Мѣсяцъ мартъ. О. 1862. ІІІ, заглавный листъ. Словник української мови Грінченка