берейтор

Значення в інших словниках

1. берейтор — бере́йтор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. берейтор — Конезаправляч, див. тренер Словник чужослів Павло Штепа
3. берейтор — БЕРЕ́ЙТОР, а, ч., спец. 1. Фахівець, який об'їжджає верхових коней і навчає верхової їзди. Мисливці спішилися, і берейтори одвели коней подалі (Ф. Бурлака). 2. Помічник дресирувальника коней у цирку. Чимало берейторів згодом стали відомими дресирувальниками (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. берейтор — бере́йтор (від нім. Bereiter – наїзник) фахівець, який об’їжджає верхових коней і навчає верхової їзди. Словник іншомовних слів Мельничука
5. берейтор — БЕРЕ́ЙТОР, а, ч., спец. Людина, яка виїжджує коней і навчає верхової їзди. Мисливці спішилися, і берейтори одвели коней подалі (Бурл., О. Вересай, 1959, 152). Словник української мови в 11 томах