берейтор

бере́йтор

(від нім. Bereiter – наїзник)

фахівець, який об’їжджає верхових коней і навчає верхової їзди.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. берейтор — БЕРЕ́ЙТОР, а, ч., спец. Людина, яка виїжджує коней і навчає верхової їзди. Мисливці спішилися, і берейтори одвели коней подалі (Бурл., О. Вересай, 1959, 152). Словник української мови в 11 томах
  2. берейтор — БЕРЕ́ЙТОР, а, ч., спец. 1. Фахівець, який об'їжджає верхових коней і навчає верхової їзди. Мисливці спішилися, і берейтори одвели коней подалі (Ф. Бурлака). 2. Помічник дресирувальника коней у цирку. Чимало берейторів згодом стали відомими дресирувальниками (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. берейтор — -а, ч., спец. Людина, яка виїжджує коней і навчає верхової їзди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. берейтор — бере́йтор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. берейтор — Конезаправляч, див. тренер Словник чужослів Павло Штепа