бетель

бете́ль

-ю, ч.

1》 Кущова рослина родини перцевих.

2》 Суміш листків цієї рослини, насіння ареки та невеликої кількості негашеного вапна, що вживається для жування й збуджує нервову систему.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бетель — бете́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бетель — БЕ́ТЕЛЬ, ю, ч. 1. Азіатська тропічна рослина родини перцевих з пряними листками, пекучими на смак. Бетель дикий росте в тропічній Азії, де й вирощувався заради пряного листя (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. бетель — бете́ль (португ. betel, з малабарської) 1. Кущова рослина родини перцевих, яку культивують у тропічній Азії заради пряного листя. 2. Суміш листків цієї рослини, насіння ареки та невеликої кількості негашеного вапна, що вживається для жування й збуджує нервову систему. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. бетель — 1. кущова рослина родини перцевих, яку культивують у тропічній Азії заради пряного листя; 2. суміш листків цієї рослини, насіння ареки та невел. кількості негашеного вапна, що вживається для жування і збуджує нервову систему; вживається, зокрема, в Пд. Азії, Малайзії та на Мадаґаскарі. Універсальний словник-енциклопедія