бехаїзм

бехаї́зм

-у, ч.

Релігійно-політична течія, що виникла у Іраці в середині 19 ст.; проповідує ідеї заперечення поєднання науки та релігії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бехаїзм — БЕХАЇ́ЗМ, у, ч. Релігія, що виникла на Близькому Сході в середині XIX ст. Бехаїзм як витончений, реформований, модернізований різновид ісламу знайшов собі послідовників навіть у Західній Європі та в Америці (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах