бехаїзм
БЕХАЇ́ЗМ, у, ч.
Релігія, що виникла на Близькому Сході в середині XIX ст.
Бехаїзм як витончений, реформований, модернізований різновид ісламу знайшов собі послідовників навіть у Західній Європі та в Америці (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бехаїзм — -у, ч. Релігійно-політична течія, що виникла у Іраці в середині 19 ст.; проповідує ідеї заперечення поєднання науки та релігії. Великий тлумачний словник сучасної мови