бидло
би́дло
-а, с.
1》 збірн., розм. Свійська рогата худоба.
2》 іст. Зневажлива назва поневолених українських селян, яку вживала польська шляхта.
3》 лайл. Скотина, хам.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бидло — би́дло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бидло — Худоба, скотина, товар; ЗН. голота, чернь; ЛАЙ. хам, скотиняка, худобина. Словник синонімів Караванського
- бидло — БИ́ДЛО, а, с. 1. збірн., розм. Свійська рогата худоба. В тій оборі повно бидла (Сл. Гр.); Ярмарок аж кипів .. Ржуть коні, реве бидло (Марко Вовчок); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- бидло — Свійська робоча худоба, тварина, скотина, воли Словник застарілих та маловживаних слів
- бидло — див. нікчемний; чернь Словник синонімів Вусика
- бидло — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл. Словник синонімів української мови
- бидло — Би́дло, -ла, -лу, -лом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бидло — БИ́ДЛО, а, с. 1. збірн., розм. Свійська рогата худоба. В тій оборі повно бидла (Сл. Гр.); Ярмарок аж кипів.. Ржуть коні, реве бидло (Вовчок, VI, 1956, 294); Відчувати себе бидлом на землях українських поселянин не звик і не хотів (Ле, Наливайко, 1957... Словник української мови в 11 томах