блеф

-у, ч.

1》 Обман із метою створення перебільшеного уявлення про свої сили, можливості, значимість і т. ін.

2》 У карточній грі в покер: прийом, коли гравець, який має погані карти, діє так, щоб суперники вважали його карти виграшними.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блеф — блеф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. блеф — Блахман, див. бляга Словник чужослів Павло Штепа
  3. блеф — БЛЕФ, у, ч. 1. Поведінка гравця в карти, особливо в покер, завдяки якій у суперника створюється хибне уявлення про його справжні шанси на перемогу. Словник української мови у 20 томах
  4. блеф — (англ. bluff) вигадка, обдурювання, щоб залякати, вдатися до хвастощів, перебільшити свою роль у чомусь. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. блеф — БЛЕФ, у, ч. Вигадка для обману чи залякування кого-небудь. Розенбергова затія виявилась блефом (Шовк., Інженери, 1956, 32). Словник української мови в 11 томах
  6. блеф — рос. блеф (англ. bluff) — вигадка, вдавання до самовихваляння, перебільшення своїх реальних можливостей у чомусь; нездійсненна мрія. Eкономічна енциклопедія