блідніти
блідні́ти
-ію, -ієш, недок., розм., рідко.
Ставати блідним; бліднути.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блідніти — блідні́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- блідніти — БЛІДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм., рідко. Ставати блідим; бліднути. Почало світати... Зорі меркли у синьому небі, само воно біліло та блідніло (Панас Мирний); Коли я бачу очі чарівні, Тоді блідніють зорі вечорові (Л. Забашта). Словник української мови у 20 томах
- блідніти — БЛІ́ДНУТИ (про обличчя — втрачати рум'янець і взагалі природну свіжість під впливом сильних почуттів, хвороби і т. ін.), БЛІДНІ́ТИ заст., БІЛІ́ТИ підсил., СІРІ́ТИ підсил., ПОЛОТНІ́ТИ підсил., ЗЕЛЕНІ́ТИ підсил. розм. — Д... Словник синонімів української мови
- блідніти — БЛІДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм., рідко. Ставати блідним; бліднути. Почало світати… Зорі меркли у синьому небі, само воно біліло та блідніло (Мирний, І, 1954, 174); Коли я бачу очі чарівні. Тоді блідніють зорі вечорові (Забашта, Вибр., 1958, 10). Словник української мови в 11 томах