1. Великий тлумачний словник сучасної мови

богомильство

богоми́льство

-а, с., іст.

Релігійна єресь, що відкидала церковні таїнства, не визнавала містичного смислу хреста, ікон.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богомильство — БОГОМИ́ЛЬСТВО, БОГУМИ́ЛЬСТВО, а, с., іст. Релігійна течія, що відкидала церковні таїнства та обряди, культ хреста, ікон; висувала ідею рівності, спільної власності. Вплив богомильства на духовне життя України простежується вже з XIV ст. Словник української мови у 20 томах
  2. богомильство — Релігійний рух у Сх. Церкві, що розвивався з X ст. у Болгарії, Боснії і Сербії; за доктриною близьке до маніхейства; вплинуло на середньовічні єресі у Зх. Європі (переважно на альбіґойців). Універсальний словник-енциклопедія