1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бонус

бо́нус

-а, ч., фін.

1》 Додаткова винагорода, премія.

2》 Додаткова цінова знижка, яка надається за умовами контракту чи постійним покупцям.

3》 Комісійна винагорода за надання послуги відносно купівлі та продажу товару.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бонус — бо́нус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бонус — У. 1. Додаткова винагорода, премія. 2. Додаткова знижка, що її надає продавець відповідно до умов окремої угоди. Літературне слововживання
  3. бонус — Надплата, надвинагорода Словник чужослів Павло Штепа
  4. бонус — БО́НУС, у, ч., екон., фін. 1. Форма стимулювання праці або заохочення в якій-небудь діяльності. Правильно розподілені бонуси можуть підсилити ефект заохочення шляхом нагородження людей, що роблять відчутний внесок у процвітання вашої компанії (із журн. Словник української мови у 20 томах
  5. бонус — (англ. bоnus) винагорода, яку одержує торговельний посередник у вигляді процента до загальної суми обігу, проведеного за його участю, премія, додаткова знижка, додатковий дивіденд. Економічний словник
  6. бонус — рос. бонус (від латин. bonus-добрий) — 1. Додаткова винагорода, доплата (премія), яку отримує торговий посередник у вигляді процента до загальної суми комерційної операції, проведеної за його участю. Eкономічна енциклопедія