борикати

бори́кати

I -ає, -ають, недок., діал.

Рити рогами.

II -иче, -ичуть, недок., діал.

Мукати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. борикати — Борикати, 1) -каю, -єш гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Фр. Пр. 28. Киртиця борикат землю. Вх. Лем. 393. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче. Лукаш. 140. Словник української мови Грінченка