бриканець
брикане́ць
-нця, ч., діал.
Стрибок коня.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бриканець — Бриканець, -нця м. Лошадиный прыжокъ. Шейк. Словник української мови Грінченка