1. Великий тлумачний словник сучасної мови

брикайло

брика́йло

-а, ч., розм.

Той, хто має звичку брикатися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брикайло — БРИКА́ЙЛО, а, ч., розм., рідко. Той, хто любить брикати, інтенсивно брикає. Маленький онук-брикайло. Словник української мови у 20 томах
  2. брикайло — Брикайло, -ла м. Имѣющій привычку лягаться. Словник української мови Грінченка