брикайло Брикайло, -ла м. Имѣющій привычку лягаться. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me брика бриканець Значення в інших словниках брикайло — -а, ч., розм. Той, хто має звичку брикатися. Великий тлумачний словник сучасної мови брикайло — БРИКА́ЙЛО, а, ч., розм., рідко. Той, хто любить брикати, інтенсивно брикає. Маленький онук-брикайло. Словник української мови у 20 томах
Значення в інших словниках брикайло — -а, ч., розм. Той, хто має звичку брикатися. Великий тлумачний словник сучасної мови брикайло — БРИКА́ЙЛО, а, ч., розм., рідко. Той, хто любить брикати, інтенсивно брикає. Маленький онук-брикайло. Словник української мови у 20 томах