бритти

бри́тти

-ів, мн. (одн. бритт, -а, ч.).

1》 іст. Назва кельтського народу, який колись населяв Англію.

2》 книжн., заст. Англійці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бритти — БРИ́ТТИ, ів, мн. (одн. бритт, а, ч.). 1. іст. Назва кельтського народу, який колись населяв Англію. 2. книжн., заст. Англійці. Так ось вона — ця круча Альбіону, Вапнисто-білий невисокий щит. Який, немов удану перепону, Поперед себе звів гордливий бритт (Бажан, Роки, 1957, 179). Словник української мови в 11 томах