1. Великий тлумачний словник сучасної мови

брукняк

брукня́к

-у, ч.

Середньої величини круглий камінь твердих порід, що використовується як будівельний матеріал; булижник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брукняк — БРУКНЯ́К, ч., рідко. 1. род. у́. Те саме, що були́жник 1. Дорога з брукняку. 2. род. а́. Те саме, що були́жник 2. На узбіччі лежали брукняки, привезені для укладання дороги (з газ.). Словник української мови у 20 томах