буботіння
буботі́ння
-я, с.
Дія за знач. буботіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буботіння — буботі́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- буботіння — БУБОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. буботі́ти і звуки, утворювані цією дією. Оришка вешталась по кухні, Кирило стояв в кутку перед образами і вголос молився. То його глухе буботіння доходило до Христі (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- буботіння — БУБОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. буботі́ти і звуки, утворювані цією дією. Оришка вешталась по кухні, Кирило стояв в кутку перед образами і вголос молився. То його глухе буботіння доходило до Христі (Мирний, III, 1954, 341). Словник української мови в 11 томах